Основи загального стандарту допуску – ISO 2768-mK
Кожна функція на продуктах або частинах має розмір і геометричну форму. Щоб гарантувати, що розмір і геометрія всіх елементів виконані відповідно до вимог, ми повинні ретельно подбати про допуски на кресленні.
Нічого не мається на увазі або залишатися для тлумачення в майстерні або відділі перевірки. Загальні допуски на розмір і геометрію полегшують гарантію того, що розмір і геометрія всіх елементів можуть бути виконані відповідно до вимог.
Що таке ISO 2768?
Серія стандартів ISO 2768 була розроблена Міжнародною організацією стандартизації, щоб забезпечити загальні допуски для лінійних і кутових розмірів без індивідуальних позначень допусків на технічних кресленнях. Оскільки індивідуальні допуски не передбачені, дизайнер повинен переконатися, що вироби, виготовлені за кресленнями, функціонуватимуть належним чином.
Що означає ISO 2768-mK?
ISO 2768-mK означає, що інформація про розміри, для якої не визначено допуски, буде дотримуватись відповідно до класу m і K. Клас m визначено в ISO 2768-1, а клас K визначено в ISO 2768-2, який включає рівні допуску H, K і L.
Нижче наведено короткий виклад специфікацій ISO 2768-1 та ISO 2768-2:
#1 Загальні допуски ISO 2768-1
ISO 2768-1 означає загальні допуски для лінійних і кутових розмірів без індивідуальних позначень допусків, ISO 2768-1 вказує на лінійні розміри та кутові розміри, такі як зовнішні розміри, внутрішні розміри, розміри кроків, діаметри, радіуси, відстані, зовнішні радіуси, і висоти фаски для зламаних країв. Цей стандарт охоплює загальні допуски в трьох 4 класах допуску:
- M – середні допуски
- F – Тонкі допуски
- C – Грубі допуски
- V – Дуже грубі допуски
Таблиця 1 – Лінійні розміри
|
Допустимі відхилення в мм для діапазонів номінальних довжин |
Позначення класу допуску (опис) |
|
|
|
|
|
f (добре) |
м (середній) |
c (грубий) |
v (дуже грубий) |
|
0,5 до 3 |
±0,05 |
±0,1 |
±0,2 |
– |
|
понад 3 до 6 |
±0,05 |
±0,1 |
±0,3 |
±0,5 |
|
понад 6 до 30 |
±0,1 |
±0,2 |
±0,5 |
±1,0 |
|
понад 30 до 120 |
±0,15 |
±0,3 |
±0,8 |
±1,5 |
|
понад 120 до 400 |
±0,2 |
±0,5 |
±1,2 |
±2,5 |
|
понад 400 до 1000 |
±0,3 |
±0,8 |
±2,0 |
±4,0 |
|
понад 1000 до 2000 |
±0,5 |
±1,2 |
±3,0 |
±6,0 |
|
понад 2000 до 4000 |
– |
±2,0 |
±4,0 |
±8,0 |
Для номінальних розмірів менше 0,5 мм відхилення повинні бути вказані поруч із відповідними номінальними розмірами.
Таблиця 2 – Зовнішні радіуси та висота фаски
|
Допустимі відхилення в мм для діапазонів номінальних довжин |
Позначення класу допуску (опис) |
|
|
|
|
|
f (добре) |
м (середній) |
c (грубий) |
v (дуже грубий) |
|
0,5 до 3 |
±0,2 |
±0,2 |
±0,4 |
±0,4 |
|
понад 3 до 6 |
±0,5 |
±0,5 |
±1,0 |
±1,0 |
|
понад 6 |
±1,0 |
±1,0 |
±2,0 |
±2,0 |
Для номінальних розмірів менше 0,5 мм відхилення повинні бути вказані поруч із відповідними номінальними розмірами.
Таблиця 3 – Кутові розміри
|
Допустимі відхилення в мм для діапазонів номінальних довжин |
Позначення класу толерантності (опис) |
|
|
|
|
|
f (добре) |
м (середній) |
c (грубий) |
v (дуже грубий) |
|
до 10 |
±1º |
±1º |
±1º30′ |
±3º |
|
понад 10 до 50 |
±0º30′ |
±0º30′ |
±1º |
±2º |
|
понад 50 до 120 |
±0º20′ |
±0º20′ |
±0º30′ |
±1º |
|
понад 120 до 400 |
±0º10′ |
±0º10′ |
±0º15′ |
±0º30′ |
|
понад 400 |
±0º5′ |
±0º5′ |
±0º10′ |
±0º20′ |
#2 Загальні допуски ISO 2768-2
ISO 2768-2 означає геометричні допуски для елементів без індивідуальних позначок допуску. Він вказує на загальний діапазон геометричних допусків площинності та прямолінійності, циліндричності та круглості. Цей стандарт включає 3 класи допуску – H, K і L:
Таблиця 4 – Загальні допуски на прямолінійність і площинність
|
Діапазони номінальних довжин у мм |
Клас толерантності |
|
|
|
|
Х |
К |
Л |
|
до 10 |
0,02 |
0,05 |
0,1 |
|
понад 10 до 30 |
0,05 |
0,1 |
0,2 |
|
понад 30 до 100 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
|
понад 100 до 300 |
0,2 |
0,4 |
0,8 |
|
понад 300 до 1000 |
0,3 |
0,6 |
1.2 |
|
понад 1000 до 3000 |
0,4 |
0,8 |
1.6 |
Таблиця 5 – Загальні допуски на перпендикулярність
|
Діапазони номінальних довжин у мм |
Клас толерантності |
|
|
|
|
Х |
К |
Л |
|
до 100 |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
|
понад 100 до 300 |
0,3 |
0,6 |
1.0 |
|
понад 300 до 1000 |
0,4 |
0,8 |
1.5 |
|
понад 1000 до 3000 |
0,5 |
1.0 |
2.0 |
Таблиця 6 – Загальні допуски на симетрію
|
Діапазони номінальних довжин у мм |
Клас толерантності |
|
|
|
|
Х |
К |
Л |
|
до 100 |
0,5 |
0,6 |
0,6 |
|
понад 100 до 300 |
0,5 |
0,6 |
1.0 |
|
понад 300 до 1000 |
0,5 |
0,8 |
1.5 |
|
понад 1000 до 3000 |
0,5 |
1.0 |
2.0 |
Таблиця 7 – Загальні допуски на кругове биття
|
Діапазони номінальних довжин у мм |
Клас толерантності |
|
|
|
|
Х |
К |
Л |
|
|
0,1 |
0,2 |
0,5 |
Цей загальний допуск дозволяє виробнику вибрати відповідний рівень допуску, який найкраще відповідає його потребам. Наприклад, якщо очікується, що деталь використовуватиметься в проекті з вимогами високого рівня допуску, було б доцільно вибрати невеликий діапазон допуску. Навпаки, більший діапазон допусків буде економічно ефективнішим, якщо деталь виробляється у великих обсягах для застосувань з нижчим рівнем допуску.
В кінці
Рівень допуску, який потребує частина, залежатиме від того, як вона буде використовуватися та які потреби програми. Визначаючи правильний рівень допуску для деталі або продукту, слід також враховувати такі фактори, як матеріали, процеси та вартість. Наприклад, якщо ви хочете побудувати точну металеву деталь із жорстким допуском для вашого проекту, то обробка з ЧПУ буде хорошим вибором. Верстати з ЧПК мають високу точність і можуть виготовляти деталі з дуже вузькими допусками, як правило, допуски обробки з ЧПК можуть коливатися від ±0,1 до ±0,005 мм.
Коротка PDF-версія ISO 2768: General Din ISO-2768 mk.pdf :
Завантажте оригінальну версію PDF: